Досвід роботи

Опис досвіду роботи вчителя початкових класів

Володимирицької ЗОШ I-IIIст.

Друзь Людмили Віталіївни

Використання ІКТ на уроках в початковій школі

Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої — підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій і є інтегрованою характеристикою особистості.
Сучасна початкова школа не може залишатися осторонь від процесів модернізації освіти, які відбуваються нині в усьому світі, і в Україні зокрема. Початкової ланки освіти стосуються всі світові тенденції та інновації: особистісно орієнтований підхід, інформатизація, інтеграція тощо. До них належить і компетентнісний підхід, поява якого пов'язана, насамперед, з кризою освіти, що полягає в протиріччі між програмовими вимогами до учня, запитами суспільства і потребами самої особистості в освіті. Адже довгий час у вітчизняній системі освіти домінував знаннєвий підхід, результатом навчання якого була сукупність накопичених учнем знань (як інформації) умінь і навичок.

Сучасне інформаційне суспільство формує нову систему цінностей, в якій володіння знаннями, вміннями і навичками є необхідним, але недостатнім результатом освіти. Від людини вимагаються вміння орієнтуватися в інформаційних потоках, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати нові знання, володіти такими якостями, як універсальність мислення, динамізм, мобільність.

Ідея компетентнісного підходу - одна із відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і затребуваний сучасним суспільством. Формування компетентності учня на сьогоднішній день є однією із актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом.

Йдеться про компетентність як про нову одиницю виміру освідченості людини, при цьому увага акцентується на результатах навчання, в якості яких розглядається не сума завчених знань, умінь, навичок, а здатність діяти в різноманітних проблемних ситуаціях. Актуальність даного питання і зумовила вибір теми «Розвиток творчих здібностей молодших школярів шляхом використання сучасних педагогічних технологій».

Оновлення цілей, змісту, методичного забезпечення початкової освіти відкриває перед учителями 4 – річної школи суттєво збагачені можливості для навчання, виховання і розвитку молодших школярів на засадах гуманної педагогіки. За останні роки у шкільній освіті виразніше утверджується особистісно орієнтований підхід до виховання і розвитку учнів. Це передбачає зосередженість навчально – виховного процесу на потребах кожної дитини, всебічне вивчення і врахування індивідуальних особливостей вихованців. Окрім того, поступове впровадження в навчально – виховний процес новітніх технологій їх основних ключових компетентностей, особистісно орієнтованого навчання, оптимальне поєднання їх з традиційними методами сприяє підвищенню рівня знань учнів.

Основним завданням учителя на нинішньому етапі є забезпечення виходу кожного учня на рівень базової освіти, розвиток його пізнавальної і творчої активності, формування предметних і самоосвітніх компетентностей учня. Вважаючи особистість пріоритетом педагогічної діяльності, навчаю своїх вихованців не тільки читати, писати, рахувати, а головне - любити і шанувати людей, Батьківщину, поважати старших.

Найголовнішим завданням для себе вважаю навчити дітей мислити самостійно і творчо, зробити все, щоб дитячий талант розквітав з перших шкільних років. Щоб учні не тільки засвоювали певну суму знань, а вміли ці знання застосувати практично і проходили школу громадянськості, щоб кращі риси людської душі були притаманні їм протягом усього життя.

Мій досвід базується на науково-методичному фундаменті, містить передові педагогічні ідеї, власні знахідки й напрацювання.

Підвищуючи свій професіоналізм, намагаюся орієнтуватися в широкому спектрі сучасних інноваційних проектів, ідей, напрямків, використовувати найефективніші освітні технології, впроваджувати новітні педагогічні технології, які гарантують реалізацію творчих здібностей, зв’язного мовлення, розвивають логічне мислення учнів та пізнавальні інтереси школярів.

Кожен урок для мене – це урок–відкриття. Спонукаю учнів до відвертих думок, диспутів. Кожна смілива думка – це невеличка перемога, в якій я вбачаю сенс своєї роботи. А якщо на уроці немає байдужих – це головне.

Основними цілями своєї діяльності вважаю: збудити прагнення учнів до самоосвіти, підвищити практичну спрямованість навчання, сформувати певний набір знань, формування систем дій, необхідних для пізнавальної діяльності.

Для реалізації поставлених цілей працюю над підвищенням розумової активності шляхом застосування методу проектів, розвитком творчого мислення, спонуканням до самостійності, активізацією пізнавальної діяльності учнів, пошуком оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання.

Особливу увагу приділяю аспектам: розвивати власну особистість, пристосовуючи до вимог життя; розвиток усного та писемного мовлення учнів; створення в учнів гнучкої системи знань, заохочення їх до самостійної активної діяльності.

Умовами формування пізнавального інтересу є:

- створення можливостей для учнів проявити розумову самостійність і ініціативність;

- використання активних методів навчання, проблемних запитань, ситуацій і завдань;

- ведення навчання на високому, але посильному рівні труднощів;

-наявність різноманітного навчального матеріалу і прийомів навчальної роботи;

- використання емоційно забарвленого, живого слова педагога.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів використовую різні типи уроків: урок–казка, урок-дослідження, урок-диспут, урок-зустріч, урок-подорож, урок-гра. У виборі структури таких уроків орієнтуюся на зміст матеріалу, на рівень підготовки класу, на вікові особливості учнів, на складності матеріалу і на свої можливості як учителя. Учитель повинен бути творцем. Він має розуміти свої обов`язки так, щоб не затримувати природного розвитку дитини, а пробуджувати в ній високі почуття, викликати самостійну думку, ініціативу.

Цілеспрямоване поєднання класної і позакласної роботи створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних інтересів, включення учнів у науково – дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та перетворення їх в інструмент творчого освоєння світу.

Для підтримки пізнавальних інтересів надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття. Їх потужним джерелом є емоційність навчального змісту.

Обов`язково на уроках потрібно враховувати особливості кожного учня. Тому завдання треба розробляти так, щоб кожен учень був активним учасником навчального процессу, виконував посильні для нього завдання, але працювати на уроці повинні всі.

Кожен вчитель завжди був творцем своїх уроків, в інформаційному суспільстві він ним і залишається, а всі засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є тільки допомогою в його діяльності. Включення ІКТ у навчальний процес дозволяє вчителю організувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності на уроках, зробити активною та цілеспрямованою самостійну роботу учнів. Інформаційні технології можуть зробити процес навчання більш цікавим, таким, що відповідає реаліям сьогоднішнього дня, надаючи потрібну інформацію в потрібний час. Основне завдання полягає в тому, щоб цікавість не затуляла власне навчальні цілі.

Функції вчителя суттєво змінюються: на перший план виходить уміння організувати пошукову діяльність учнів та їх взаємодію з метою розвитку мотивації й соціальних навичок. Такі можливості створюють сучасні технології, зокрема, технології інтерактивного навчання. Формуванню пізнавальних інтересів сприяють захопленість викладанням, досліди, незвичайна форма подачі матеріалу, що викликає здивування в учнів, емоційність мови вчителя, пізнавальні ігри, ситуації суперечки і дискусії.

Не залишаю поза увагою і хвилину відпочинку, яка, на мою думку, має бути звичайною руханкою під музику. Для того, щоб зробити її привабливішою, використовую презентації з героями, які показують різні рухи учням. Незамінними також є фізкультхвилинки для очей, пальчикова гімнастика.

На кожному уроці проводжу вирішення проблем і проблемних ситуацій. Цей вид роботи формує соціально - творчу, соціально - активну особистість учня. Вважаю, що оволодіти навчальним предметом - означає навчитися розв’язувати не лише передбачені державним освітнім стандартом завдання, а й такі, що потребують певної незалежності мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме для розвитку творчого мислення учнів застосовую різні типи нестандартних завдань, вправи на розвиток уміння висловлювати здогад, припущення, збагачення навчального матеріалу завданнями з логічними навантаженням, використання цікавинок на уроках (завдання інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі-жарти, ігрові вправи, тематичні загадки, ребуси, кросворди).

Навчальний процес стараюся зробити осмисленим, творчим, активізувати пізнавальну діяльність учнів. На уроці створюю умови, при яких у школярів найбільш раціонально і продуктивно розвивається мислення.

Намагаюся розвивати дитину в цілому як особистість, навчаю її працювати творчо, вести пошукову роботу, думати і висловлювати свої думки, обґрунтовувати міркування і в цьому мені допомагають сучасні педагогічні технології. У своїх висловлюваннях учні використовують такі вирази: «Я вважаю...», «На мою думку...», «Я гадаю...», «На мій погляд...», «Я припускаю...», „Я не впевнений, але мені здається...", «Подумавши, я прийшов до висновку...».

Творчі завдання викликають в учнів велику зацікавленість. А саме це має бути закладено в основу навчання молодших школярів. Тільки цікавість породжує бажання пізнати світ і самого себе.

З метою розвитку творчих здібностей кожної дитини вчителеві необхідно на уроці застосовувати пізнавальні (творчі) завдання. Такі завдання мають складати систему, яка дасть змогу сформувати і розвинути все розмаїття інтелектуальної й творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Кожен учитель має пам'ятати, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення й ефективне застосування їх на практиці. А це означає, що для формування творчих здібностей велике значення має розвиток психічних процесів — пам'яті, уваги, уяви тощо. Саме ці якості за даними психологів, є основою для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

На кожному уроці я намагаюсь розвивати творчі здібності учнів на основі спеціально розроблених логічно-пошукових завдань, вводжу раціональні прийоми, спрямовані на організацію діяльності учнів.

Завдання розраховані на пошукову діяльність учнів, на неординарний, нетрадиційний підхід і творче застосування набутих на уроках знань та вмінь.

Завдання на тренування пам'яті, уваги та швидкості реакції

1. Уважно прослухайте текст, а потім спробуйте дати точну відповідь на запитання. (Учитель читає текст один раз.)

·                     Олена згадала, що в наступну п'ятницю — Міжнародний жіночий день, а вона ще не приготувала для мами подарунок. Яке було число?

·                     Щоб доїхати до роботи, Івану Петровичу потрібно півтори години. Ввечері він повертається додому тією самою дорогою за 90 хвилин. Як можна пояснити таку різницю в часі.

2. Це завдання орієнтоване на поповнення словникового запасу учнів і на розвиток їхнього мовлення.

- Напишіть за одну хвилину поряд із кожним почутим прикметником іменник, який підходить до цього прикметника за змістом, стоїть у такому самому роді, числі.

Учитель називає прикметники, учні добирають і записують до них іменники, повторювати слова не можна.

Наприклад. Чарівна — паличка.

Гострий, дружній, дзвінка, міський, класний, сердитий, похмурий, тепле, ранкові, військове.

Завдання на розвиток асоціативного мислення

Запишіть, з яким предметом (явищем, дією) у вас асоціюються наведені нижче слова. У вашому розпорядженні є три хвилини. (Учитель записує слова на дошці або видає кожному учню відповідну заготовку на окремому аркуші паперу).

Наприклад. Зима — ковзани, ананас — Африка.

Колесо -                       Машина -

Квітка -                        Школа -

Книга -                         Пальто -

Урок -                           Стіна -

Театр -                          Ключ -

- Ну як упорались? А тепер закрийте слова в лівій колонці аркушем паперу. Читаючи свої слова-асоціації, до яких слів вони були дібрані.

Систематичне використання цих завдань у навчально-виховному процесі допомагає розвинути в усіх учнів гнучкість мислення, навчити кожну дитину логічно розмірковувати, нестандартно підходити до розв'язання проблем, не заучувати, а думати, самостійно аналізувати, узагальнювати, знаходити оригінальні висновки.

На своїх уроках практикую активні форми роботи (робота в парах, групах, асоціативний кущ, акваріум, незакінчені речення), що сприяє розвитку пошукової спрямованості мислення, передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне вирішення проблеми на основі формування навичок і вмінь, створення атмосфери співробітництва, взаємодії.

Вчу дітей вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє інтерактивний метод „Мікрофон”. Даний метод використовую на етапі актуалізації знань учнів, так і під час узагальнення навчального матеріалу. Тримаючи в руках символічний „мікрофон” учень швидко і чітко відповідає на поставлене запитання. Далі знову говорить тільки той, у кого в руках мікрофон. Цей метод використовую майже на всіх уроках. За допомогою цієї вправи на уроці читання з’ясовую думку учнів щодо прочитаного, перевіряю домашнє завдання, підвожу підсумки уроку. На уроці української мови даний метод застосовую з метою повторення вивченого матеріалу, виявлення ставлення дітей щодо доцільності вивчення поданого матеріалу.

Найчастіше на уроках математики для інтенсивної перевірки знань учнів використовую технологію „Карусель”. А також на ранкових зустрічах, перервах з метою виявлення вміння говорити один одному компліменти, слова ввічливості.

Інтерактивний метод „Обери позицію” використовую на уроках „Природознавства”, „Основи здоров’я”, розвитку зв’язного мовлення, на виховних годинах під час обговорення певних ситуацій. На уроках читання, української мови часто використовую „Сенкан”, „Гронування”, „Кубування”, „Діаграму Вена”. Також використовую „Прес-конференцію”, „Мозковий штурм”, „Інтерв’ю”. Знайомі моїм учням і такі інтерактивні методи навчання, як „Обговорення проблеми в загальному колі”, „Незакінчені речення”, „Метод ПРЕС”, „Навчаючи – вчуся” („Кожен навчає кожного”, „Броунівський рух”), , „Навчальні пари” („Змійка”, „Ескалатор”), „Два-чотири-усі разом” („Снігова куля”), „Ротаційні (змінювані) трійки”, ”Ажурна пилка”, „Акваріум”, „Коло ідей”.

В своїй роботі постійно поєдную парну та індивідуальну форми роботи з дітьми, що дає хороші результати. Роботу в парах застосовую під час виконання учнями вивчення вірша напам’ять, під час рольового читання, вивчення ними нового правила, або таблиці множення. Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, обмінятися думками і лише тоді висловлювати свої ідеї класу. Це сприяє розвитку мовлення учнів, взаємо і самоперевірки, вміння висловлювати і відстоювати свою думку. Проводячи підсумки по темах, у вигляді тестів, після виконання учні обмінюються роботами та перевіряють їх.

При організації групової роботи пам’ятаю, що особливо цінним в цій формі організації навчання є те, що учні мають можливість брати на себе ролі, а саме: експертів, співрозмовників, мислителів, партнерів, друзів тощо. Організоване таким чином навчання дає можливість учням вчитись доводити твердження, відстоювати думку, набувати досвіду спілкування, розвивати творчі здібності, формувати свою особистість.

Чільне місце в моїй педагогічній діяльності займає використання компетентнісних завдань. Адже компетентнісно орієнтовані завдання – невід’ємний атрибут компетентнісного навчання, основними ознаками якого є застосування знань і вмінь у діяльності, пошук додаткової інформації, способів для розв’язання проблемних завдань, розвиток самостійності й рефлексії.

Штучно створені проблемні завдання на уроках, що моделюють практичні, життєві ситуації, актуальні для молодших школярів, – це важливий засіб формування досвіду застосування знань у різних стандартних і нестандартних ситуаціях, який надалі буде перенесений за межі навчального закладу – у повсякденне життя дитини. Проблемні завдання й ситуації повинні ґрунтуватися на протиріччі, що складається з необхідності реалізувати існуючу потребу школяра як мотивацію до діяльності, з одного боку, й недосвідченості, необізнаності учня з діями, які для цього потрібно виконати, з іншого. Джерелами інформації можуть виступати підручники, словники, енциклопедії, Інтернет-ресурси, художня і науково-популярна література, дитяча періодика, досвід інших дітей тощо.

Структура навчальних ситуацій передбачає таке: а) коротке окреслення обставин, за яких виникла проблема і які вводять у контекст ситуації; б) потребу, що мотивує на виконання дії; в) формулювання завдання, що вміщує вказівку на вид діяльності, спосіб реалізації потреби, джерело необхідної інформації; г) умови для рефлексивної діяльності учня (зворотний зв’язок, зразок виконання, самооцінка, корекція, висновок).

Слід зазначити, що всі штучно створені проблемні ситуації або завдання повинні бути реалістичними, відповідати вимогам сьогодення, допомагати дитині пізнати глибше оточуючий світ і соціалізуватися в ньому, тобто повинні передбачати комунікативний контакт дитини з іншими людьми в різноманітних життєвих ситуаціях. Відповідно, і форми діяльності учнів повинні бути як індивідуальними, так і парними, груповими, колективними.

У своїй практиці практикую інтегровані заняття. В результаті інтегративних зв’язків у дитини створюється певний «конгломерат» знань, який збільшує свою вагу не в наслідок надмірного накопичення інформації, а шляхом синтезу поглядів, позицій, навіть почуттів.

Часто при вивченні віршованих творів на уроках читання, якщо цей твір покладено на музику, можу заспівати їх дітям. Вивчаючи дієслово на уроках мови, можна дати завдання відшукувати ці слова у текстах творів, що вивчалися на уроках читання, у словах пісень, виконуваних на уроках музики. А як чудово поєднати матеріал уроків математики та природознавства. Великий інтеграційний потенціал мають уроки музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, оскільки різні види художньо-естетичної діяльності, конструювання вдало поєднуються із вивченням певних мовних, природничих понять, із читанням художніх творів.

Враховуючи те, що учень не може довго сприймати одноманітної інформації, поєднання на уроці двох-трьох навчальних предметів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності дітей, стимулює інтерес до навчання, показує взаємозв’язок навчальних дисциплін, зв’язок з життям.

Мої учні беруть активну участь у міжнародному конкурсі «Кенгуру», шкільних, районних олімпіадах.

 

Вільне спілкування на уроці, висловлювання власної думки, повага до думки оточуючих — необхідні умови, що забезпечують ефективність нових технологій.

        Використання ІКТ у сфері освіти готує учасників процесу до вільного і комфортного життя в умовах інформаційного суспільства та має реалізовувати наступні задачі:

- підтримку і розвиток системності мислення учнів, формування понять, образного мислення;

- підтримку усіх видів пізнавальної діяльності у процесі здобуття знань;

- реалізацію принципів індивідуальності (віку, здібностей, інтересів, нахилів).

На уроках у початковій школі комп’ютер дозволяє вирішити проблему дефіциту наочності, швидко знаходити необхідну інформацію, запроваджувати сучасні навчальні матеріали, розвивати у учнів просторове сприйняття, пов’язувати шкільний матеріал з реальним життям.

Застосування ІКТ у професійній діяльності педагога стане ефективним за наявності відповідних умов (матеріальної бази, ІКТ-компетентності вчителя, учня, знання методик, наявність відповідного програмового забезпечення).

Використання ІКТ на уроках дозволяє враховувати менталітет сучасного школяра, його інтереси, привертає увагу до уроку, формує естетичний смак, розширює кругозір, вчить планувати свою діяльність, аналізувати, спонукає до самостійного пошуку, розвиває активність. Комп'ютерна підтримка повинна бути одним з компонентів навчального процесу і застосовуватися там, де це доцільно.

Як вчитель, я розумію усі переваги ІКТ, і , разом з тим, розумію, що подібна робота має проводитись за принципом «не нашкодити», «щоб навчання було в радість», не шкодило здоров’ю учнів та приносило позитивні емоції і високі результати.

Сучасні педагогічні технології та методи роботи дають змогу не стояти на місці, а дійти до серця кожного учня, при цьому максимально залучаючи його до роботи на уроці та даючи можливість відчути себе частинкою соціуму, його невід'ємною ланкою. Адже в навчанні із застосуванням інноваційних технологій немає головного і другорядного, як немає головної пелюстки серед багатьох, що створюють красу квітки. В такому навчанні все головне: і вчитель, і учень, і форми та методи навчання. Мудро звучить китайське висловлювання «Вчитися - все одно, що плисти проти течії: зупинився - і тебе віднесло назад». Тому давайте рухатись вперед, і успіх прийде.